ФОРМУВАННЯ В ШКОЛЯРІВ КОМПЕТЕНТНІСНОГО СТАВЛЕННЯ

ДО СВОГО ЗДОРОВ`Я.

Данильченко О.В. - учитель біології  вищої квіліфікаційної категорії, вчитель-методист

Донецької ОШ № 97

Що маємо, не зберігаємо, втративши, плачемо.

Людина може бути успішною, компетентною в усіх сферах, але якщо в неї відсутнє здоров'я, то все вищезгадане їй не в радість. Проблема збереження здоров'я учнів була й залишається актуальною. Не секрет, що сьогодні все менше й менше залишається дітей, які закінчують школу здоровими. Тому найважливішою складовою шкільної освіти є формування мотивації до збереження і зміцнення здоров'я.

В який спосіб сформувати компетентнісне ставлення до свого здоров'я в школярів — завдання, що стоїть перед педагогами, виконати яке вони зможуть, якщо дадуть учням міцні теоретичні знання про те, що таке здоров'я, як воно закладається, зберігається і руйнується, сформують практичні вміння й навички зі збереження свого здоров'я під час вивчення тем курсу «Біологія» та «Основ здоров'я».

Здоров'я — поняття багатопланове. Воно містить у собі не тільки фізичну складову, але й психічну, соціальну й духовну.

Фізичне здоров'я — функціонування та стан організму, а також стан усіх його систем.

Соціальне здоров'я — взаємодія з іншими людьми, почуття любові, товариства, успіху, групової солідарності.

Психічне здоров'я складається із двох складових — емоційного здоров'я (самоповага, гарний настрій, здатність розуміти почуття інших) і розумового здоров'я (здатність одержувати й аналізувати інформацію, уміння використовувати цю інформацію в повсякденному житті).

Духовне здоров'я — формування цінностей у житті.

Для формування мотивації до збереження і зміцнення здоров'я учнями я  використовую на своїх уроках різні методи та прийоми. Так створення позитивної мотивації сприяє ситуації успіху дитини, допомагає створити емоційний комфорт, є профілактичним засобом запобігання психотравматизму, стресу, неврозу. Необхідно ураховувати індивідуальність учнів (правопівкульні, лівопівкульні, аудіал, візуал, кінестетик, типи темпераменту). Якщо це робити, то на уроці завжди буде комфортна атмосфера, це виховує культуру праці. Забезпечення на уроці рухової активності сприяє профілактиці стомлення мозку (кисневе голодування), підвищує ефективність пізнавальної діяльності учнів.

Є таке поняття «Імаготерапія», коли учні перевтілюються у тварин, рослини, якіх вивчають. Це сприяє розвитку уяви, емоційної сфери, активізує пізнавальну діяльність учнів, формує психічне й духовне здоров'я. «Бібліотерапія» — робота з книгою — це профілактика депресій, стресів, неврозів (формування соціального, психічного і духовного здоров'я). «Арт-терапія» — це терапія мистецтвом — профілактика стресів, емоційного збідніння. «Сміхотерапія» — створення бадьорого, життєрадісного тонусу. Використання технологій толерантного спілкування — організація роботи в парах, групах — сприяє зниженню агресії, розвитку емпатії, розвитку комунікативних здібностей, створенню комфортного середовища на уроці. Використання методичного інструментарію проблемного навчання створює на уроці ситуації інтелектуального напруження, формує інтелектуальну культуру, творчу компетентність. Рефлексивність уроку – фіксація власного ставлення до уроку за допомогою кольорів, малюнків, відповідей – формує критичне мислення, виховує стійку соціальну позицію.

Методи активного та інтерактивного навчання, творчі завдання, нестандартні уроки сприяють формуванню у школярів компетентнісного ставлення до свого здоров'я. Приклади застосування ціх методів можно знайти у науково-методичному журналі «Біологія», № 30 (186), 2007р. Стаття Данильченко О.В. «Формування в школярів компетентісного ставлення до свого здоров`я» - педагогічний досвід, с. 2, або  в бібліотеці журналу «Біологія» - «Педагогічна майстерня вчителя біології», грудень 2007  Стаття Данильченко О.В. «Формування в школярів компетентісного ставлення до свого здоров`я» - педагогічний досвід, с. 92